Коротка біографія: Іван Буцко був молодим батьком донечки та студентом медичного факультету УжНУ. Медицина була його покликанням: він закінчив Берегівський медичний коледж за спеціальністю «лікувальна справа» і 10 років працював фельдшером та старшим медбратом у реанімації Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології. Також працював асистентом ерготерапевта. Колеги згадували Івана як скромного, але позитивного хлопця з чудовим почуттям гумору, завжди готового прийти на допомогу. Він пішов на війну з перших днів повномасштабного вторгнення, бо хотів, щоб його дитина жила під мирним небом. Служив на найскладніших напрямках, включно з Черніговом і Бахмутом. Побратими розповідали, що від точки евакуації до шпиталю на його руках не померла жодна людина, оскільки він запевняв: «Я не дам на своїй зміні вмерти».
