-
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Віктор Синько був майстер-сержантом ЗСУ, професіоналом своєї справи та природженим воїном. Його батько також військовий. Проходив строкову службу у 80 ОДШБР, потім пішов на контракт у Чопський прикордонний загін кінологом. У 2014 році пішов добровольцем на фронт (снайпером-розвідником). У 2016 році служив у прикордонній комендатурі швидкого реагування «Шквал».
Здобував вищу освіту за спеціальністю «Право». У 2021 році став батьком сина Максима.
На початку повномасштабної війни анулював рапорт про звільнення і втретє пішов воювати. Завдяки своєму професіоналізму був призначений на офіцерську посаду, обіймав посаду заступника начальника застави. Був надзвичайно талановитим розвідником, який завжди йшов першим, щоб уберегти своїх людей. Носив шеврон: «Це не я в небезпеці. Це я – небезпека».
Віктор Синько: «Не я в небезпеці. Це я – небезпека» (Галина Кришінець, Медіацентр УжНУ)
Цей QR-код веде на сторінку, на якій ви зараз перебуваєте. Якщо хочете, щоб про Героя дізналося більше людей, ви можете завантажити його для розміщення у локаціях, що присвячені пам’яті наших захисників...